29.01. Гз24 Вт25
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Всесвітня
історія
зі здобувачами освіти
на період з 1.09.2025
Урок № 62
Група. Гз241/9
РОЗДІЛ 4. Розвиток провідних
країни Азії, Африки та Латинської Америки.
Тема. Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних
держав...
Домашнє завдання:
1.Перегляньте презентацію
2.Дайте письмово
відповіді на контрольні питання
презентації
Відповіді на контрольні питання прошу надсилати на
електронну адресу
dinamokv1927@gmail.com
Урок № 63
Група. Гз24 1/9
Тема 9. Повоєнне
облаштування світу
Тема. Динаміка
«холодної війни».
Протистояння НАТО і ОВД.
Домашнє завдання:
1.Прочитати
текст параграфу №27 написати
конспект матеріалу за посиланням https://pidruchnyk.com.ua/445-vsesvtnya-storya-ladichenko-11-klas.html
2. Перегляньте
відео «Динаміка Холодної війни» (додається) https://www.youtube.com/watch?v=qiVXkbzW844&t=48s
3. Дайте письмово
відповідь на завдання стр 185( Перевірте
себе. Виконайте завдання)
Відповіді на контрольні питання прошу надсилати на
електронну адресу
dinamokv1927@gmail.com
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Всесвітня
історія
зі здобувачами освіти
на період з 1.09.2025
Урок № 20
Група. Гз251/9
Тема 4. «Країни
Центральної та Східної Європи»
Тема. Угорська революція. Режим Горті. Румунія в
міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Встановлення режиму Й. Антонеску
Домашнє завдання:
1.Прочитати
текст, написати конспект параграфу№14, стр144-148 електронного підручника за посиланням https://pidruchnyk.com.ua/419-vsesvtnya-storya-polyanskiy-10-klas.html
.
2.Перегляньте відео «Угорщина. Румунія.» (додається) https://www.youtube.com/watch?v=wpGcEcQWlkQ
3. Дайте письмово
відповіді на контрольні питання 1-5
стр151-152
Відповіді на контрольні питання прошу надсилати на
електронну адресу
dinamokv1927@gmail.com
Урок № 21
Група. Гз251/9
Тема 4. «Країни Центральної та Східної Європи»
Тема. Становище національних меншин і
міжнаціональні відносини у країнах регіону.
Домашнє завдання:
1.Прочитати
текст та написати конспект
1. Політика урядів до національних
меншин на прикладі українців.
11
листопада 1918 р. закінчилася Перша світова війна. Багатонаціональні імперії
(Османська, Німецька, Російська та Австро-Угорська) розпалися на дрібніші
національні держави. 28 червня 1919 р. країни-учасниці війни уклали між
собою Версальський
мирний договір. У цьому договорі містився статут Ліги
Націй, регулювалися питання політичного устрою Європи та визначалися
кордони багатьох європейських країн. У період між світовими війнами
геополітичне становище Центрально-Східної Європи змінилося.
Події
у міжвоєнній Європі визначили подальшу долю українських земель в складі
новоутворених держав. З середини листопада 1918 р. Румунія окупувала Буковину,
ще раніше – Бессарабію і частину Мармарощини (Сигітщину). На території
Української Народної Республіки (УНР),
що до цього часу перестала існувати, була встановлена радянська влада.
Внаслідок воєнних дій України з Польщею і більшовицькою Росією з 1919 р.
Галичину, Холмщину, Підляшшя, Західну Волинь, Західне Полісся, Посяння і
Лемківщину захопила Польща. Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, а
Північна Буковина й Бессарабія були приєднані до Королівства Румунія.
Українські
землі опинилися під окупацією різних за державним устроєм та політичним режимом
країн. Землі Західної України в складі Польщі, Чехословаччини та Румунії
розвивалися по-інакшому, аніж Центральна та Східна Україна, окупована
більшовицькою Росією. Залежно від країни-окупанта відмінним був і розвиток
західноукраїнських земель.
Більшовики
вели жорстку політику щодо українців в складі СРСР. Тут були проведені так
звана політика "воєнного
комунізму", НЕПу,
колективізація, індустріалізація (мілітаризація).
Люди пережили Голодомори 1921–1922
рр. та 1932–1933 рр., сталінський терор.
Загарбання
Буковини Румунією також супроводжувалося терором щодо місцевого населення.
Румунізація всіх сфер українського життя здійснювалася задля досягнення
далекоглядного плану окупантів утворити "Велику Румунію". Незважаючи
на асиміляційну політику, на окупованих Румунією західноукраїнських землях
українські національні сили вели легальну та підпільну боротьбу проти
загарбників.
У
Другій Речі Посполитій українці також зазнали утисків. Так зване "осадництво",
політика "санації", "пацифікації",
політичні процеси над лідерами УВО-ОУН пригнічували
національний розвиток західноукраїнських земель в складі Польші. Попри
дискримінаційну політику на цих теренах розвинулась українська кооперація,
існувала відносно вільна преса, діяли десятки освітніх, культурних і
спеціалізованих товариств ("Просвіта", "Рідна школа",
"Українська бесіда", "Українська католицька організація",
"Сільський господар" тощо).
Чехословаччина
виявилась найдемократичнішою у ставленні до українців. Тут відносно вільно
розвивалося українське шкільництво і наука, значні кошти інвестувались в
господарське життя, різноманітнішим було політичне життя краю. Проте влада
зволікала з наданням для краю обіцяної автономії. У березні 1939 р. національні
українські сили скористалися політичною ситуацією для проголошення державної
самостійності Карпатської України. Проте навесні 1939 р. після захоплення
угорськими військами значної частини Карпатської України уряд на чолі з
Президентом республіки А. Волошином перестав існувати.
Створені
на основі Версальської системи договорів міждержавні кордони були предметом глибоких
суперечок між європейськими країнами, які прагнули їх ревізії. Зокрема, у групі
держав-ревізіоністів опинились Німеччина, Італія, Угорщина, Болгарія та інші
країни. Сукупність міждержавних суперечностей і конфліктів, а також прагнення
нацистської Німеччини до експансії призвели до початку Другої світової війни, в
епіцентрі якої опинились українські землі.
2. Прояви шовінізму та асиміляції в
регіоні.
Найбільш гострим
питанням для Королівства СХС стала національна велико-сербська
політика. Вона привела до розгортання сепаратистських рухів хорватів, словенців
і мусульман, які вимагали зрівняння в правах усіх народів і надання автономії.
На чолі сепаратистського руху стояла Хорватська республіканська лідером С.
Радичем. Надання Хорватії прав обмеженого самоврядування лише на деякий час
послабило протиріччя. У 1927-1928 рр. національний конфлікт досяг найбільшої
гостроти.
У Румунії у міжнаціональних відносинах стали
культивуватися шовінізм і націоналізм. Це привело до їх
загострення, особливо на тільки-що приєднаних територіях.
У Польщі
кінець 1930-х років характеризується наростанням
антисемітизму та радикалізацією ставленням владної коаліції до євреїв. Значною мірою це було
пов’язано зі світовою економічною кризою 1929 – 1933 рр., яка загострила
соціальну та економічну конкуренцію та посилила націоналістичні настрої серед
поляків. Витіснити євреїв з торгівлі та ремесел прагнуло дрібне міщанство та
вихідці з села; загострилася конкуренція між польською та єврейською молоддю за
робочі місця; селянство вимагало усунути єврейське посередництво у торгівлі;
деякі представники польської інтелігенції говорили, що євреї загрожують
польській культурі. Особливо антиєврейську позицію займали студентський відділ
табору Партії Великої Польщі й так звана група «вшехпольської молоді». Діячі
обох організацій висловлювалися за цілковиту ізоляцію євреїв від політичного
життя Польщі та наполягали на необхідності зробити для них неможливим доступ до
закладів освіти: «Населення, яке має громадянство Польщі, – наполягав один з
керівників «вшехпольської молоді» Я. Мосдорф у 1932 р., – має бути поділено на
громадян та приналежних, які мають бути позбавлені політичних прав. До останніх
потрібно зарахувати євреїв, без огляду на те, чи вони юдейського
віросповідання, чи ні. В політиці євреї не можуть мати жодних виборчих прав.
Також вони не можуть бути урядовцями, професорами, вчителями, навіть біржовими
маклерами. Вони не мають права брати собі польські прізвища. Також їм
забороняється вступати у шлюб з корінною нацією»
Практичним кроком щодо
звуження громадянських прав осіб єврейської національності стала денонсація у
1935 р. Декрету начальника держави, що окреслював компетенції єврейських гмін і
визнавав їх як державні інституції, прийнятий ще у 1919 р. Проте 96 НАУКОВІ
ЗАПИСКИ Випуск 3-4 (99-100) найбільше обурення серед євреїв викликав Закон «Про
позбавлення громадянства» від 31 березня 1938 р., який дозволяв владі
позбавляти громадянства осіб «за втрату зв’язку з державою». Хоча він
поширювався на всіх громадян, але в основному йшлося про осіб єврейської
національності. З вимогою позбавити євреїв політичних прав виступили
Національно-радикальний табір і «Сторонніцтво народове». Ізоляції євреїв,
їхнього відсторонення від поляків домагалася також частина консерваторів та
інші партії.Розроблялися навіть плани запровадження для євреїв
принципу національної пропорційності в окремих професіях .
Політика стосовно білорусів у
Польщі була доволі прямолінійною. Їх вважали меншиною, яка легко піддається
полонізації з огляду на низький рівень національної свідомості. Головну загрозу
влада вбачала у соціально-економічних прагненнях білорусів та комуністичній
інфільтрації. Як писав польський дослідник А. Котовські (A. Kotowski),
легалізувавши Білоруську Селянську Робітничу Громаду у березні 1927 р., уряд Ю.
Пілсудського відразу висунув їй звинувачення у діяльності, спрямованій на
приєднання білоруських земель до Радянського Союзу та в реалізації завдань
комуністичного руху, ворожих щодо польської держави.
2.Перегляньте відео
«Болгарія
і Югославія у міжвоєнний період
» (додається) https://www.youtube.com/watch?v=jloIhCBp5BA
3. Дайте письмово
відповіді на контрольні питання:
1. Для яких держав Центрально-Східної Європи були характерні національні
проблеми?
2. Чому більшість країн
Центрально-Східної Європи були багатонаціональними?
Відповіді
на контрольні питання прошу надсилати на електронну адресу
dinamokv1927@gmail.com
ПЛАН РОБОТИ
з предмета «Компанія»
зі здобувачами освіти
на період з 01.09.2025 р.
Урок № 20
Група: Вт25
Тема (КРОК 3): Створення міні-компанії
Тема уроку: Організація Загальних зборів щодо офіційного створення
міні-компанії
Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний
матеріал
🔹 Ознайомитися з матеріалом: https://www.instagram.com/junior_achievement_ukraine/
👉 Тема: Створення та реєстрація міні-компанії
🔹 Переглянути відео:
🎥 Як створити власну міні-компанію?
👉 https://www.youtube.com/watch?v=Xtdo7fLoYck
2. Виконати письмові
завдання
Теоретичні питання
Ознайомтеся з матеріалом за посиланням https://reprezent.ua/ua/blog/what-is-a-town-hall-meeting-and-how-should-you-conduct-one
Дайте письмові відповіді:
- Що таке Загальні збори міні-компанії?
- Яка їхня мета та значення?
- Хто бере участь у Загальних зборах?
- Які рішення приймаються під час зборів?
- Чому офіційне оформлення міні-компанії є важливим
етапом?
2️⃣ Практичне завдання
Уявіть, що ваша група створює
власну міні-компанію.
Складіть план проведення
Загальних зборів, у якому передбачте:
- відкриття зборів;
- обрання голови та секретаря;
- затвердження назви компанії;
- визначення виду діяльності;
- ухвалення Статуту;
- обрання керівника та членів команди;
- затвердження розміру внесків;
- підбиття підсумків.
📌 Додатково: оформіть короткий протокол зборів (5–7
пунктів).
3️⃣ Завдання для роздумів
Поясніть:
👉 Чому Загальні збори є основою успішної роботи міні-компанії?
Підказки:
- легітимність рішень;
- прозорість діяльності;
- відповідальність учасників;
- згуртованість команди;
- довіра партнерів та наставників.
3. Подання виконаних робіт
📩 Виконане завдання надіслати на електронну адресу:
Урок № 20
Група: Вт25
Тема (КРОК 4): Статут міні-компанії
Тема уроку: Розробка та ухвалення Статуту
міні-компанії
1️⃣ Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал
🔹 Ознайомитися з матеріалом: 👉 Junior Achievement Ukraine –
Статут міні-компанії https://ja-ukraine.org/companies/
🔹 Переглянути відео: 🎥 «Що таке Статут компанії та
як його скласти?» 👉 YouTube – Статут
міні-компанії https://www.google.com/search?sca_esv=dc5fda282d29e3f3&sxsrf=ANbL-n7wYAepuctmQAaAfjbrs-elWDqEaQ:1769520407252&udm=7&fbs=ADc_l-Yy5zHg-bbAkLepocZtZKWkvQdQRHB7lHFYrVkdad4b3QsGNxJ59z45Ybc9Ppp1ILq7lEbCwVqvYYJnSfKQq4qvBzHLfyU7jbba1oHmO11pk3regNz_sAoeMhcMk1qObKfGTGtg0qop7m0oZZbT5JFBzpyODcBvOB0Di1W5-3uqzzxVosCehLSQJCvB8Q4G50YQulBGb2_kGzY-GL7gOjCLjTGVypGIbG5C3MfRsGUOaYnpwyXr-gqec8UUtTmhamQifqxg1kZsoy9g9LYpoE8zVOyEog&q=%D0%A9%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5+%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97+%D1%82%D0%B0+%D1%8F%D0%BA+%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8&sa=X&ved=2ahUKEwi796-a6auSAxUHDxAIHcbzBNcQtKgLegQIFxAB&biw=1536&bih=703&dpr=1.25&aic=0#fpstate=ive&vld=cid:4106561c,vid:BiPb2BCHMaQ,st:0
2️⃣ Виконати письмові завдання
Теоретичні питання
Ознайомтеся з матеріалом за
посиланням: 👉 https://legalaid.ua/ua/statut-kompaniyi-shho-cze-navishho-vin-potriben-ta-yak-rozrobyty/
Що таке статут компанії та як його правильно
скласти
Дайте письмові відповіді: • Що
таке Статут міні-компанії? • Яка його мета та значення? • Які основні розділи
містить Статут? • Хто бере участь у його розробці та ухваленні? • Чому Статут є
основним документом для діяльності міні-компанії?
2️⃣ Практичне завдання
Уявіть, що ваша група створює
власну міні-компанію. Складіть план ухвалення Статуту, у якому передбачте: •
обговорення структури Статуту; • визначення місії та цілей компанії; • опис
організаційної структури та ролей; • правила прийняття рішень; • порядок
внесення змін до Статуту; • затвердження фінансових положень; • ухвалення
остаточного тексту Статуту; • підписання та набуття чинності.
📌 Додатково: оформіть короткий
протокол ухвалення Статуту (5–7 пунктів).
3️⃣ Завдання для роздумів
Поясніть: 👉 Чому Статут є «конституцією»
міні-компанії?
Підказки: • визначає правила
та порядок роботи; • забезпечує прозорість і відповідальність; • гарантує права
та обов’язки учасників; • створює основу для довіри партнерів та наставників; •
допомагає уникати конфліктів і непорозумінь.
4️⃣ Подання виконаних робіт
📩 Виконане завдання надіслати
на електронну адресу: dinamokv1927@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар